Мистецтво 9 клас

Ласкаво прошу, шановні колеги, учні та гості!

Рада вас вітати на сторінці "Мистецтво 9 клас". 

Сподіваюсь інформація для вас буде цікавою ☺☺☺☺

1. Сильні українки. Віра Холодна. Віра Холодна
2. Сильні українки. Ірина Бугримова. Ірина Бугримова
3. Сильні українки. Клавдія Шульженко. Клавдія Шульженко

“Телебачення: погляд у світ ”

"Скоро  нічого не буде. Одне суцілоне телебачення" - ці слова є фразою одного із головних героїв знаменитої кінострічки "Москва сльозам не вірить"

Телебачення — один з найперспективніших глобалізаційних видів ЗМІ і найбільших технічних винаходів в історії людства. Його зародження, становлення і розвиток були пов'язані з необхідністю передачі повідомлень і зображень на відстані у вигляді електронних сигналів. Перші спроби створення такої апаратури були зроблені після винаходу телеграфу. А власне сам винахід телевізора розпочався з фототелеграфії.

Роль ТБ у впливі на масову свідомість важко переоцінити, оскільки практично в кожному будинку, кожній квартирі є телевізор, який є найбільш доступним способом зв'язку із зовнішнім світом і засобом отримання оперативної інформації. ТБ доносить до людини не тільки звук, текст, зображення, але і створює ефект присутності, особистого спілкування з кожним окремо, психологічне відчуття співучасті глядача до подій.

У нашій країні телебачення здобуло особливий статус. При його сприйнятті вже склалися певні стереотипи правдивості і беззастережної довіри до нього. Все це «запускає» при сприйнятті телевізійної інформації відомий механізм сугестії (навіювання), коли інформація не піддається сумніву.

Разом з тим сучасне телебачення активно використовує прийоми нейролінгвістичного програмування; технологічну систему інструментарію агітаційно-пропагандистського впливу (зняття захисту, зміщення акцентів, приєднання до майбутнього, «пробна куля», розтягнутість у часі, зміна масштабів, моделювання довіри, перенесення зовнішніх характеристик у внутрішні переконання , символізація); спеціальні телевізійні технології, в основі яких лежать теорії інтерактивного компонента масового переконання Е. Роджерса, когнітивного навіювання А. Бека, теорія стереотипу Р. Шенка тощо.

Всі ці технології покликані забезпечити ТБ такі специфічні функції:

1)формування пріоритетів громадської думки;

2)перемикання громадської думки з одного аспекту на інший;

3)введення в громадську думку нових тем і ситуацій;

4)організація підтримки політичних та економічних ініціатив;

5)здійснення контрпропагандистських інформаційних дій.

З технічної точки зору в основі телевізійної передачі лежать три фізичних процеси: 1)перетворення світлової енергії в електричні сигнали радіопередача, 2)прийом (запис) електричних сигналів та 3)перетворення останніх у світлові імпульси на екрані телевізора.

q Опрацювати у підручнику ст. 160-167.

q Створити рейтинг сучасних розважальних та  інформаційних телепередач.

q Створити телерепортаж про карантин у вашому класі.

Урок мистецтва

Найвідоміші бібліотеки світу

Бібліотека чи книгозбірня, заст. Вівліофіка — культурно-освітній заклад, що здійснює:збирання друкованих і рукописнихматеріалів, проводить їхнє опрацювання та відображення в каталогах, організовує відповідне їхнє зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.

• Традиційне значення слова бібліотека — колекція книг або приміщення, де зберігаються книги.
• Бібліотека — це не просто споруда, це місце із особливою атмосферою та архітектурою.
• З давніх давен не просто так у одній будівлі збирали книги, таким чином намагались зібрати всю світову мудрість в одному місці.
• Не дивлячись на шалену популярніть Інтернету, бібліотеки не зникають, адже вони мають особливе значення і ніколи не зможуть бути заміненими чимось іншим.
• Тільки в Україні налічують близько 40 тисяч бібліотек, у світі їх кількість значно більша
• Першою відомою бібліотекою можна вважати храм в Ніппурі.
• У храмовій школі, т. зв. е-дубі («будинок табличок»), була знайдена Ніппурська бібліотека: понад 30 000 табличок з адміністративними, юридичними, медичними, літературними та історичними текстами, багато з яких досі не опубліковані.
• Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). 
• Найдавніша з них — клинописна Бібліотека Ашшурбаніпала в Ассирії (VII ст. до н. е.)
• Найбільша стародавня бібліотека — Александрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (III ст. до н. е.); вона була частиною комплексу mouseĩon (музей). До комплексу входили житлові кімнати, столові приміщення, приміщення для читання, ботанічний і зоологічний сади, обсерваторія і бібліотека. Пізніше до нього були додані медичні та астрономічні інструменти, опудала тварин, статуї й погруддя, які були використані для навчання. У mouseĩon входило 200 000 папірусів в Храмі (майже всі бібліотеки античності були при храмах) і 700 000 документів в Школі. Музей і велика частина Олександрійської бібліотеки були знищені приблизно в 270 році нашої ери.
• Іншою визначною бібліотекою античності була Пергамська бібліотека.
• У Стародавній Греції перша публічна бібліотека була заснована в Гераклії тираном Клеарх (ученем Платона) у IV століття до н. е.
• В Середні віки осередками книжності були монастирські бібліотеки, при яких діяли скрипторії. Там переписувалося не тільки Священне писання і твори Отців Церкви, але й твори античних авторів.
• В епоху Ренесансу діячі Відродження, буквально, полювали за збереженими у монастирях грецькими та латинськими текстами. Враховуючи величезну вартість манускриптів і трудомісткості їхнього виготовлення книги приковували до бібліотечних полиць ланцюгами.
• Першою відомою бібліотекою у Київський державі була бібліотека Софійського собору в Києві, заснована князем Ярославом Мудрим у 1037. Серед монастирських бібліотек України відзначалася бібліотека Києво-Печерської лаври (XI ст.).

Бодліанська бібліотека

Бібліотека Оксфорда, названа на честь свого найвідомішого мецената Томаса Бодлі, може запросто змагатися з найвідомішими бібліотеками світу. Наприклад, з Ватиканською завдяки своєму віку, який налічує більше шести століть, з Британською за рахунок розміру бібліотечних фондів. Бодліанська бібліотека займає п’ять великих будівель в Оксфорді і ще кілька за його межами, один з філіалів навіть розмістився в покинутій соляній шахті. У часи створення цього великого книгосховища зовсім невеликі, але унікальна колекція книг, зібраних єпископом Томасом де Кобем, приковували ланцюгами до полиць щоб уникнути крадіжок. Ланцюги через деякий час зникли, а правило залишилося – заборона виносити книги з бібліотеки поширюється навіть на королів. У свій час не вдалося взяти на будинок бібліотечну книгу ні Чарльзу Першому, ні Оліверу Кромвелю. У 17 столітті Бодліанська бібліотека отримала унікальну привілей – один примірник кожної книги, що видається в Великобританії, повинен поповнювати фонди сховища. З 2008 року те ж правило поширюється і на CD-диски. Сьогоднішня бібліотека в Оксфорді може похвалитися одинадцятимільйонною колекцією книг і розкішними інтер’єрами – в її приміщеннях, до речі, знімалися бібліотечні сцени саги про Гаррі Поттера.

Бібліотека Конгресу США

Найбільший в світі збір, що налічує більше 120 мільйонів книг, газет і журналів, 12 мільйонів фотознімків, близько п’яти мільйонів карт і 57 мільйонів рукописних сторінок і нот, зберігається в бібліотеці Конгресу США. Це книгосховище, засноване в 1800 році, спершу розміщувалося в Капітолії і виконувало функцію довідкового бюро для законодавчої влади Америки. На будівництво будівлі бібліотеки і формування бібліотечних фондів, що налічували тоді близько семи сотень книг, знадобилися чималі на ті часи кошти – понад 5 тисяч доларів. Бібліотека Конгресу не раз піддавалася значним руйнуванням: під час Війни за незалежність всі цінні екземпляри були спалені або вивезені англійцями, а в 1851 році книжкове зібрання майже повністю згоріло під час пожежі. Сьогодні потрапити в один з 18 читальних залів бібліотеки може будь-яка людина, яка досягла шістнадцятирічного віку, однак правом виносити книги за її стіни мають тільки конгресмени і судді Верховного суду США. Для бібліотеки Конгресу, як і для Бодліанскої, був прийнятий спеціальний закон, що пропонує передавати в її фонди по одному примірнику будь-якого видаваного в країні твору, що, безсумнівно, принесло свої плоди.

Австрійська Національна бібліотека

У бароковій будівлі в палацовому комплексі Хофбург у Відні розмістилася найбільша в Австрії бібліотека, яка зібрала у своїх сховищах більше двох з половиною мільйонів книг, рукописів, першодруків безлічі книг, папірусів, глобусів і географічних карт, унікальну музичну та театральну колекції. Свій довгий шлях австрійська бібліотека починала в якості імперської книжкової колекції, що зберігалася у каплиці Хофбурга, і поповнювалася за рахунок посагу австрійських імператриць, подарунків монархів сусідніх держав, пожертвувань багатих аристократів і перекладів вже існуючих книг з латини на німецьку. У 1722 році бібліотека обзавелася власним будинком і підтримкою за рахунок коштів державної скарбниці, а статус національної отримала в 1920-х після проголошення Австрійської республіки. Сьогодні Австрійська національна бібліотека вважається однією з найбільш відвідуваних пам’яток Відня. Її головний зал – справжній витвір мистецтва, розписаний фресками роботами відомих майстрів і прикрашений скульптурами, внесеними до списку культурної спадщини, – регулярно радує гостей унікальними експозиціями, наприклад, виставкою старовинних зображень представників тваринного світу з бібліотечних сховищ.

Бібліотека Александріна в Єгипті (Нова Александрійська бібліотека)

У пам’ять про найвідомішу бібліотеку старовини – Олександрійську, чиї архіви безслідно канули в Лету, на місці, де були знайдені водопровід і викладена мозаїчною плиткою площа, що залишилися від неї, в 2002 році була створена бібліотека Александріна. З 1970-х років архітектори з різних країн світу пропонували на розгляд уповноваженої комісії представників ЮНЕСКО і уряду Єгипту свої проекти нової бібліотеки – всього їх зібралося майже півтори тисячі. Будівництвом об’єкта по складному футуристичному проекту норвезької компанії-переможця зайнялися відомий австрійський архітектор Крістоф Капелі і безліч підрядних будівельних контор з усього світу. Будівля Нової Олександрійської бібліотеки, що символізує божество сонця, виконано зі скла і асуанського мармуру у вигляді сонячного диска, покрито літерами з різних алфавітів і звернено до моря. У бібліотечний комплекс, що займає 11 каскадних рівнів і призначений для зберігання 8 мільйонів книг, входять конференц-зал, читальні зали для сліпих, планетарій і чотири постійно діючих музеїв. Найцікавішим у Александріні приміщенням є кінозал «Культурами», на величезному інтерактивному екрані якого, демонструються сцени з багатотисячолітньої історії єгипетської землі.

Бібліотека Ватикану

Напевно, не знайдеться в світі людини, якій би не хотілося хоч одним оком заглянути в книжкові архіви Ватикану і дізнатися таємниці, які приховують рукописи і манускрипти, що зберігаються тут. Ватиканська бібліотека вважається найстарішою в світі, адже основи її колекцій були закладені ще в 4 столітті н.е. Вже в 8 столітті виявилося, що архіви бібліотеки настільки великі, що без окремого співробітника-бібліотекаря не обійтися. На початку 14 століття бібліотека Ватикану була частково знищена, але оскільки кожен новий Папа Римський поповнював скарбницю знань новими екземплярами, включаючи праці філософів античності і манускрипти з завойованих європейськими державами територій, сьогодні бібліотечний відділ манускриптів вважається найбагатшим у світі. У його 36 залах, з яких нога простого смертного може ступити тільки в 16, зберігається понад 80 тисяч унікальних рукописів, створених в античні часи і середньовіччі, а загальний книжковий фонд налічує понад мільйон книжкових видань, 300 тисяч монет, 150 тисяч рукописів і стільки ж фотознімків. Щороку в загальнодоступні приміщення бібліотеки Ватикану, збори знань про історію та політику пап, допускаються близько 5 тисяч учених, яким потрібно пройти перевірку ретельніше, ніж у Ложу масонів. Право виносити бібліотечні примірники за межі сховища є тільки у Папи Римського, будь-якого іншого, який спробував взяти книгу з собою, чекає кримінальна відповідальність за крадіжку.