Оціни свої знання



Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 
з образотворчого мистецтва
(Наказ МОН України № 1222 від 21.08.13 
« Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»)

Рівні навчальних досягнень
Бали
Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий
1
Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на початковому рівні, але не може їх характеризувати, має слабо сформоване художньо­естетичне мислення, мінімальний запас практичних навичок та умінь, відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу,  мистецтва, не володіє теоретичним матеріалом. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.
2
Учень (учениця) майже не володіє теоретичним  матеріалом, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє окремі елементарні вміння та навички у практичній діяльності; словниковий та термінологічний запас не дозволяє послідовно викласти думку, проявляє зацікавленість до пізнання світу мистецтва. Потребує постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя.
3
Учень (учениця) сприймає та відтворює окремі фрагменти художніх образів, знає незначну частину теоретичного матеріалу, користується обмеженим термінологічним та словниковим запасом, позитивно реагує на явища навколишнього світу, твори мистецтва, художню діяльність. Потребує практичної допомоги вчителя.
Середній
4
Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи; поверхнево  розуміє зміст художнього твору; обмежено застосовує знання та термінологічний запас на практиці, позитивно реагує на явища навколишнього світу та пізнання творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
5
Учень (учениця) відтворює  художні образи на репродуктивному рівні, виявляє обмежене знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий,  здатний сприймати красу природних форм та творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
Середній
6
Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу сприймати та відтворювати окремі художні образи,  не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, розповідь потребує уточнень; виявляє поверхневі знання і розуміння програмового матеріалу;  здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, але демонструє стандартне мислення. Здійснює художню діяльність самостійно.
Достатній
7
Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, неповною мірою  аналізує художньо­образний зміст твору, послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший теоретичний  матеріал; не завжди вміє поєднувати художні образи та явища навколишнього світу; здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, творів мистецтва, але демонструє стандартне мислення. Частково застосовує в художній діяльності набуті знання та вміння.
8
Учень (учениця) може сприймати та відтворювати різні візуальні образи, проте не досить повно аналізує художньо­образний зміст твору, має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізі художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння, але потребує консультації у вчителя.
9
Учень (учениця) володіє теоретичним художнім матеріалом у межах програми, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології та у відтворенні художнього образу, здатний сприймати та висловлювати власне  ставлення до природних форм, творів мистецтва та оцінювати їх.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння.
Високий
10
Учень (учениця) виявляє достатній рівень засвоєння навчального  матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди може довести свою точку зору стосовно художніх явищ. Вказані неточності може виправляти самостійно. Здатний сприймати та висловлювати власне естетичне ставлення до природних форм, творів мистецтва, оцінювати та інтерпретувати  їх.  Самостійно використовує власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності.
11
Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у художньо­творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, уміє систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори образотворчого  мистецтва  порівнювати  їх з творами інших видів мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності. Самостійно використовує   власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності, робить спроби пошуку нестандартних, оригінальних підходів у художньо – творчій діяльності.
12
Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання з  програмового навчального матеріалу, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та явищами навколишнього світу. Учень (учениця) має високий рівень художньо­мистецького мислення; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в образотворчій діяльності. Виявляє ініціативу, використовує нетипові, оригінальні підходи у здійсненні власної художньо­творчої діяльності.

Мистецтво
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) виявляє низьку емоційність та фрагментарність сприймання творів мистецтва, відсутність мотивації щодо художнього пізнання та практично­творчої діяльності; частково усвідомлює незначну частину тематичного матеріалу, який відтворює на репродуктивному рівні; застосовує дуже обмежений понятійно­термінологічний тезаурус; потребує постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя.
2
Учень (учениця) виявляє недостатню емоційність та вибірковість сприймання творів, низький інтерес до мистецтва; розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно­термінологічним запасом у розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній діяльності, потребуючи постійної теоретичної та практичної допомоги вчителя;
3
Учень (учениця) виявляє недостатню емоційність сприймання, позитивну, але вибіркову мотивацію до художнього пізнання; користується обмеженим понятійно­термінологічним запасом у розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практично­творчій діяльності на репродуктивному рівні; демонструє елементарний рівень розвиненості художньо­образного мислення.
Середній
4
Учень (учениця) виявляє вибіркову емоційність сприймання мистецьких творів, але має позитивну мотивацію щодо власної практично­творчої діяльності, яка здійснюється на репродуктивному рівні; розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; але в інтерпретації творів мистецтва застосовує незначний термінологічний запас; потребує значної теоретичної та практичної допомоги вчителя; художньо­образне мислення розвинуте слабо.
5
Учень (учениця) виявляє інтерес та емоційність сприймання творів, розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; але демонструє небагатий словниково­термінологічний запас для характеристики творів мистецтва; тематичний матеріал у практичній діяльності відтворює під керівництвом учителя; художньо­образне мислення розвинуте недостатньо. Потребує періодичної практичної та теоретичної допомоги вчителя.
6
Учень (учениця) виявляє здатність емоційного сприймання творів, має позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної практичної діяльності, усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; хоча демонструє небагатий термінологічний запас в інтерпретації творів мистецтва; у практичній діяльності потребує періодичної практичної допомоги вчителя; художньо­образне мислення розвинуте недостатньо.
Достатній
7
Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати  твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної діяльності; володіє достатнім термінологічним запасом, хоча у викладенні думок може припускатись термінологічних помилок; усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, який застосовує у практичній діяльності за допомогою вчителя, виявляє прагнення самостійності; у судженнях з'являються окремі аналогії, асоціації.
Достатній
8
Учень (учениця) виявляє здатність емоційно сприймати твори, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та власної творчості, усвідомлює основний тематичний матеріал, здатний систематизувати його за допомогою вчителя; свідомо користується ключовими поняттями; прагне застосовувати набуті знання та вміння у практичній  діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).
9
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, позитивну мотивацію щодо пізнання мистецьких явищ та їх зв’язку з життям, розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний його узагальнювати та систематизувати, наводити приклади на підтвердження думок; демонструє достатній понятійно­термінологічний запас, хоча може допускати неточності у використанні спеціальної термінології; самостійно застосовує матеріал у практичній діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте (формулюються окремі висновки, узагальнення).
Високий
10
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів, стійку позитивну мотивацію щодо пізнання життєвих та мистецьких явищ, повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; виявляє здатність оцінювання творів, користується адекватною термінологією, хоча може допускати несуттєві неточності у її застосуванні; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній  діяльності; художньо­образне мислення достатньо розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ
11
Учень (учениця) виявляє емоційність сприймання творів та їх зв’язок з життєвими явищами, позитивну мотивацію щодо художнього пізнання; повністю усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; оцінюючи мистецькі явища, прагне аргументувати висновки; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; художньо­образне мислення характеризується використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв та життєвих явищ; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній діяльності на уроках та у позаурочний час.
12
Учень (учениця) володіє стійкою позитивною мотивацією щодо пізнання мистецьких творів, встановлення їх зв’язку з життєвими явищами та творами інших мистецтв; має міцні знання тематичного матеріалу в межах програми; під час інтерпретації художніх творів аргументує власні оцінки, вільно оперує спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній  діяльності на уроках та у позаурочний час; художньо­образне мислення високо розвинуте, характеризується оригінальністю.


Нова програма 
МИСТЕЦТВО
ПРОГРАМА ДЛЯ 5 – 9 КЛАСІВ

Пояснювальна записка
Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування мистецтва в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства.
Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.
Програма розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вонаґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного,  діяльнісного та інтегративного підходів.Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових предметних і міжпредметних компетентностей, насамперед загальнокультурних і художньо-естетичних. Діяльнісний підхідспрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці.Інтегративний підхід  виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Метою навчання мистецтв в основній школі є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
·        виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних ідеалів;
·        формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
·        розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
·        стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
·        розвиток художніх здібностей, критичного мислення;
·        формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі у соціокультурному житті.
Навчання мистецтва ґрунтується на принципах:
·   наступності між початковою, основною і старшою школою;
·   поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;  
·   інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
·   креативності (пріоритет творчої самореалізації);
·   варіативності змісту, методів, технологій;
·   діалогічності, полікультурності.
Характеристика структури програми та особливості організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».     
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5-7 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв (6 кл.), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 кл.). У  8 – ­9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.  
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню  в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд вчителя –  на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо. 

Програму розробили:
Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи); 
Оксана Коваленко, начальник відділу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;
Галина Сотська, докторант відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НAПН України, кандидат педагогічних наук; старший викладач Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка;
Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв
Київського університету імені Бориса Грінченка;
Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;
Олена Константинова, вчитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16
м. Києва, вчитель-методист;
Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв
 Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат  педагогічних наук;
Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат пед. наук;
Надія Новікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;
Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, вчитель-методист.


Комментариев нет:

Отправка комментария